Ні! Я жива, я вічно буду жити…(Леся Українка)
Є люди, як свічки, -
згорають і відходять в небуття.
Є люди, як зірки, горять
і світять все життя.
Зіркою такої величини для всіх українців є поетеса Леся Українка. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу ця людина.
З нагоди дня народження видатної української письменниці 20 лютого в опорному закладі «Малівська ЗОШ І – ІІІ ст.» відбувся виховний захід під назвою «Ні, я жива, я вічно буду жити…», який підготували учні 4-го класу. Щоб вшанувати пам’ять своєї землячки, в актовій залі зібралися учні, педагоги та батьки. Ведучі свята поклали до портрета Лесі Українки хліб на рушнику і вазу з колосками й калиною. Потім всі присутні переглянули документальний фільм про Лесю, де ознайомились з життям і творчістю письменниці. Четвертокласники декламували вірші «На зеленому горбочку», «Як дитиною бувало…», «Вишеньки-черешеньки», «Давня весна», а також улюблений вірш Лесі у дитинстві про котика. Ведучі розповідали про нелегке життя письменниці, її любов до українських звичаїв, традицій до українського народу. Звучали пісні на слова Лесі «Вже сонечко в море сіда…», «Весна-чарівниця», а також відбулася інсценізація казки «Біда навчить» і твору «Мамо, іде вже зима…».
Письменниця любила плести віночки з квітів, тому в кінці заходу учні 4-го класу сплели віночок пам’яті Лесі Українки.
Ми щороку вшановуємо українську поетесу, і щороку вона звучить по-новому – свіжо і сильно. Які правдиві слова Лесі: «Я в серці маю те, що не вмирає».
класний керівник 4-го класу
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
