Чорнобильські дзвони
32-й річниці пам’яті чорнобильської катастрофи у філії «Золочівська ЗОШ І-ІІ ступенів» 26 квітня бібліотекарем було проведено тематичну годину для учнів 6-9 класів «Пам’ятаймо чорнобильський квітень».
«Чорнобиль… За цим словом – безодня людських трагедій. Подвиг і безсилля. Пам’ять і забуття. І наш довічний біль», – цими словами розпочала бібліотекар розповідь про мужніх захисників-пожежників, які були першими і ціною власного життя заступили людство на палаючому атомному реакторі цієї злощасної квітневої ночі 1986 року.
Кожна зустріч з вогнем для рятівників – це зустріч з підступним- невідомим. І в жодному довіднику не можливо знайти відразу правильні відповіді, як ліквідувати ту чи іншу пожежу. Відомо лише одне: коли звучить сигнал тривоги, це значить для пожежника – зібрати воєдино всю свою стійкість, мужність, знання і йти в боротьбу з вогнем, рятувати потерпілих. Ця місія повинна бути виконана! Можливо, навіть ціною власного життя.
Сьогодні ми схиляємо голови і серця в пам’ять про відважних пожежників: Володимира Правика, Віктора Кибенка, Василя Ігнатенка, Миколи Титенка, Володимира Тищури, Миколи Ващука, під керівництвом яких було ліквідовано пожежу на атомному реакторі четвертого енергоблоку ЧАЕС. Вони були першими... Як пам’ять, звучать їхні слова: «Я бачив радіацію», «Кожен з нас розумів, на що іде». Посмертно їм та їх побратимам присвоєно звання Героя Радянського Союзу та високі урядові нагороди. Про них написано книги, знято фільми, встановлено пам’ятники в багатьох містах України та країнах ближнього зарубіжжя.
Згуртувавшись навколо книг, які документальними нарисами, художнім та поетичним словом доносять до сьогоднішніх школярів літопис тих трагічних подій, розумієш, яким гірким болем і пекучою пам’яттю відлунює у серцях українців чорнобильський дзвін. Прочитані уривки із книг: Анатолія Семенюка «Рятівники», Володимира Яворівського «Марія з полином у кінці століття», Галини Ковтун «Я писатиму тобі щодня», історико-публіцистичного видання «Чорнобиль ніколи не заросте травою небуття», Юрія Щербака «Чорнобиль», спонукають молоде покоління знати свою історію, закликають не бути байдужим, а навчатись осмислювати і аналізувати, щоб не повторилось таке лихо у майбутньому. Не забуваймо – наш обов’язок – пам’ятати! Бо лише це є маленькою часточкою вдячності героям-чорнобильцям за їх величний подвиг!
Хоча кажуть, що час лікує рани, в даному випадку – не так. Роки минають, а біль не вщухає. Адже такої техногенно-екологічної катастрофи людство ще не знало. Україна стала епіцентром найбільшої ядерної аварії. Проблеми, народжені чорнобильським атомом, – надто складні і багатогранні, проростають сьогодні малозрозумілими і невиліковними хворобами, забрудненням родючої землі.
Тому і неможливо осягнути масштаби величезного горя під страшною назвою – ЧОРНОБИЛЬ.
Бібліотекар с.Золочівка Р.Циганюк
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
